1. Публікаційна етика та редакційна політика видання

Загальні принципи

Публікаційна етика та редакційна політика журналу узгоджені з рекомендаціями Committee on Publication Ethics (COPE) та інших авторитетних міжнародних інституцій у сфері наукових публікацій.

Редакційна колегія у своїй діяльності дотримується міжнародних етичних стандартів наукового видавничого процесу, які охоплюють принципи доброчесності, конфіденційності, належного редакційного нагляду, врегулювання та запобігання конфліктам інтересів, тощо.

Редакційна колегія у своїй діяльності керується такими засадами підтримки публікаційної етики:

• дотримується базових принципів видавничої роботи – науковості, об’єктивності, професійності та інформаційної підтримки найбільш вагомих інноваційних досліджень;
• забезпечує повагу та доброзичливе ставлення до всіх учасників творчого процесу, залучених до підготовки збірника;
• використовує процедуру сліпого рецензування та залучає незалежних і компетентних експертів;
• надає авторам консультаційну підтримку щодо дотримання вимог міжнародних баз даних до змісту й оформлення матеріалів, поданих до публікації.

Прийняття рішень щодо публікацій

Редакційна колегія ухвалює рішення про публікацію поданих рукописів, спираючись виключно на їхню наукову цінність і висновки рецензентів, а також суворо дотримуючись норм щодо авторського права та запобігання плагіату.

Усі учасники процесу рецензування (технічний редактор, члени редакційної колегії та зовнішні рецензенти) зобов’язані не використовувати неопубліковані матеріали у власних дослідженнях без письмової згоди автора. Головний редактор приймає необхідні рішення щодо розгляду етичних скарг, пов’язаних із поданими рукописами.

Рецензенти і редакційна колегія оцінюють інтелектуальний зміст матеріалів неупереджено виключно за його науковим змістом, незважаючи на расову приналежність, національність, етнічне походження, громадянство, стать, орієнтацію, релігію або політичні погляди авторів рукопису.

Конфіденційність

Редакційна колегія зобов'язується зберігати конфіденційність усієї інформації, пов'язаної з поданими рукописами. Технічний редактор та члени редакційної колегії гарантують, що деталі щодо рукописів (включаючи авторство, тематику та зміст) не розголошуються неавторизованим особам.

Усі подані рукописи та пов'язані з ними матеріали розглядаються як конфіденційні документи. Вони не передаються, не обговорюються та не розголошуються іншим чином, окрім випадків, коли це необхідно для рецензування та редакційної оцінки.

Інформація щодо поданих та прийнятих рукописів розкривається лише тим, хто безпосередньо бере участь у процесі публікації, включаючи авторів, рецензентів, редакційний персонал та видавця, і лише в тій мірі, в якій це необхідно для виконання їхніх обов'язків.

Редакційна колегія забезпечує безпечне оброблення, зберігання та зберігання всіх файлів рукописів та пов'язаних з ними даних відповідно до чинних правил захисту даних та найкращих практик у наукових публікаціях.

Вирішення конфлікту інтересів

Дана політика запобіганню конфлікту інтересів розроблена відповідно до Ключових практик Комітету з етики наукових публікацій (Committee of Publication Ethics Core practices) та рекомендацій Міжнародного комітету редакторів медичних журналів (ICMJE Recommendations. Disclosure of Financial and Non-Financial Relationships and Activities, and Conflicts of Interest).

Неопубліковані матеріали не можуть використовуватися у дослідженнях технічного редактора, рецензентів чи інших учасників процесу рецензування без письмової згоди авторів.

Технічні редактори, рецензенти і наукові консультанти повинні заявляти самовідвід від розгляду рукописів у разі наявності конфлікту інтересів, зумовленого конкурентними, спільними або іншими взаємовідносинами з авторами, установами чи організаціями, пов’язаними з поданою роботою.

Редакційна колегія зобов’язується вживати необхідних заходів у разі виникнення конфліктних ситуацій або претензій щодо рукописів чи вже опублікованих матеріалів. Редакція розглядає звернення читачів, рецензентів та інших осіб стосовно можливих порушень у дослідженнях або публікаціях і, за потреби, може інформувати читачів про результати врегулювання таких ситуацій.

Етичні вимоги до досліджень

У разі проведення досліджень за участю людей або тварин автори зобов’язані зазначити в рукописі, що всі процедури виконано відповідно до чинного законодавства та були схвалені відповідним комітетом з етики / біоетики. Для досліджень за участю людей необхідно також підтвердити отримання інформованої згоди всіх учасників.

Редакція залишає за собою право відхилити рукопис або звернутися до комітету з етики установи авторів у разі виникнення сумнівів щодо дотримання етичних стандартів. У виняткових випадках рукопис може бути відхилений з етичних міркувань навіть за наявності формального етичного схвалення.

Етичні засади діяльності рецензентів

Рецензент повинен рецензувати рукопис об’єктивно, у цьому йому мають допомагати обов’язкові пункти у формі рецензії. У пункті рецензії ”Зауваження і побажання” неприпустимими є персональні зауваження автору. Рецензент повинен висловлювати свою думку чітко й аргументовано. Рецензент у процесі рецензування має відслідковувати зроблені авторами рукопису посилання. Якщо на вже опубліковану роботу автори не зробили посилання, рецензентові слід відзначити цей факт. Будь-яке твердження у рецензії про те, що деяке спостереження, висновок або аргумент у рецензованій статті вже раніше зустрічалися в літературі, має супроводжуватися відповідним посиланням. Рецензент також повинен звертати увагу головного редактора на значну схожість або частковий збіг рецензованої статті з будь-якою іншою, раніше опублікованою.

Обов’язки авторів

Автори несуть персональну відповідальність за наданий текст рукопису. До представленої на розгляд публікації додається супровідний лист у довільній формі за підписом автора/авторів, що стаття не була опублікована або запропонована для публікації у будь-яких інших вітчизняних і зарубіжних журналах, і не є переробкою опублікованих раніше статей. Автори рукописів повинні надати точний звіт про виконану роботу і достовірні результати проведених досліджень, представити об’єктивне обговорення результатів, наводячи достатню кількість посилань. Виконання експериментів має бути описано достатньо ретельно, щоб інші дослідники могли його відтворити. Свідомо неправдиві, викривлені або фальсифіковані твердження прирівнюються до неетичної поведінки і є неприйнятними.

Авторство роботи

Авторами статті можуть вважатися лише особи, які зробили суттєвий внесок у розроблення концепції, планування, виконання дослідження та інтерпретацію отриманих результатів. Особи, які залучались лише до окремих аспектів роботи, мають бути зазначені у розділі подяк.

Автори несуть колективну публічну відповідальність за зміст публікації. Усі співавтори повинні ознайомитися з фінальною версією рукопису та схвалити його подання до друку. Включення до списку авторів осіб, які не брали участі у дослідженні, є неприпустимим.

Подання рукописів членами редколегії

Члени редакційної колегії мають право подавати свої рукописи до журналу. Щоб уникнути конфлікту інтересів, такі рукописи обробляються без їхньої участі у процесі редакційного розгляду. Якщо автором є звичайний член редколегії, процесом керує головний редактор або призначений відповідальний редактор, який не має конфлікту інтересів. Якщо автором є головний редактор, процесом керує заступник редактора або запрошений незалежний редактор. У публікації зазначається: «Цей рукопис був поданий членом редакційної колегії. Для уникнення конфлікту інтересів редакційний процес здійснював [ім’я редактора]».

2. Політика щодо академічної доброчесності

Академічна доброчесність є важливою передумовою провадження якісної наукової діяльності, утвердження в суспільстві довіри до результатів навчання і наукових досягнень, а також формування поваги до честі та гідності людини.

Видання забезпечує прозорість процесу підготовки і публікації матеріалів. Процес опрацювання та перевірки вмісту ґрунтується на принципах об’єктивності та рівності, де кожен рукопис проходить неупереджену оцінку, а редакційна колегія забезпечує однакові умови для співпраці з усіма авторами незалежно від їхнього статусу чи посади. 

Редакцією здійснюється ряд заходів щодо уникнення плагіату серед публікованих матеріалів. Зокрема, для виявлення дублювання поданих матеріалів в інших виданнях та можливого плагіату, всі подані рукописи перевіряються програмою StrikePlagiarism. Будь-який випадок запозиченого тексту в статті додатково вивчається на предмет підозри на плагіат і самоплагіат відповідно до редакційної політики нашого видання. Допускається відсоток збігів, який не перевищує 10%. Авторам рекомендується правильно посилатися на першоджерело, щоб уникнути плагіату і порушення авторських прав.

При розгляді рукопису щодо можливого плагіату для прийняття рішення враховуються найбільш поширені види плагіату:

- відтворення чужих слів, речень, ідей тощо як своїх власних без вказівки авторства;

- самоплагіат – використання автором своєї попередньої публікації без належного цитування та підтвердження вихідного джерела;

- перефразування, копіювання повних абзаців зі зміною декількох слів без зміни структури речень або зі зміною структури речень, але не слів;

- дослівне копіювання тексту без лапок і вказівки авторства;

- ненавмисний плагіат – недостовірно цитоване першоджерело або правильно цитоване першоджерело, або недостовірно перефразований оригінальний текст. Автори повинні достовірно або перефразувати, або цитувати, і в обох випадках вказувати першоджерело.

Доведені дублювання статті, плагіат або фальсифікація результатів є підставою для відхилення статті. 

Редакція журналу засуджує практику маніпулювання цитуванням, також вважає неприйнятним самоцитування, окрім випадків, коли посилання додають істотного значення до наукового змісту рукопису та мають наукову цінність.

3. Політика щодо використання ШІ

Генеративний штучний інтелект (ШІ) або технології на його основі можуть бути використані авторами під час підготовки рукопису виключно для покращення читабельності, граматичного і стилістичного оформлення тексту. Використання ШI для виконання ключових дослідницьких завдань, зокрема розроблення наукових і медичних гіпотез, формулювання висновків або надання клінічних рекомендацій, не допускається.

Редакція журналу закликає авторів відкрито повідомляти про використання ШI під час створення матеріалів. У розділі матеріали і методи необхідно зазначити назву програми або інструменту ШІ, методику генерування (зокрема промпт, параметри запиту або опис процесу), мету та спосіб застосування ШІ, а також чітко вказати, яка саме частина роботи була створена чи оброблена із використанням ШІ.

Приховане використання ШІ — зокрема подання текстів, зображень, даних, моделей чи інших результатів, повністю або частково згенерованих ШІ, як і власних наукових досягнень — вважається неетичним і може призвести до відмови у публікації або до відкликання вже опублікованої статті.

Рецензентам забороняється використовувати технології ШІ у процесі оцінювання рукописів, оскільки критичне мислення та оригінальна експертна оцінка виходять за межі можливостей таких інструментів. Існує високий ризик формування помилкових або упереджених висновків, тому рецензент несе персональну відповідальність за зміст і об’єктивність наданого відгуку.

4. Процедура рецензування

Журнал дотримується принципів наукового рецензування та публікаційної етики, рекомендованих міжнародними організаціями, зокрема World Association of Medical Editors та Committee on Publication Ethics. У журналі застосовується процедура подвійного сліпого рецензування (double-blind peer review), за якої особи авторів і рецензентів залишаються анонімними один для одного; уся комунікація відбувається виключно через редакцію журналу.

Після подання рукопис проходить попередню редакторську оцінку щодо відповідності тематичному профілю журналу і вимогам до оформлення. Рукописи, які відповідають базовим критеріям, надсилаються щонайменше двом незалежним експертам, які мають наукову компетентність у відповідній галузі. Термін рецензування становить від двох до трьох тижнів і може бути продовжений за запитом рецензента або з об’єктивних причин.

Після ознайомлення з анотацією рецензент підтверджує готовність до рецензування або відмовляється від нього. У разі відмови протягом кількох днів призначається інший рецензент.

Рецензенти оцінюють науковий рівень матеріалу та заповнюють «Форму рецензування» (посилання на форму), яку редакція зберігає. У формі рецензенти зазначають зауваження та, за потреби, завантажують файли з виправленнями чи матеріалами, які можуть бути використані для доопрацювання статті. Після отримання рецензій головний редактор ухвалює одне з таких рішень:

прийняти статтю до публікації;

рекомендувати доопрацювання рукопису відповідно до зауважень рецензентів;

відхилити рукопис.

У разі необхідності доопрацювання авторам надається двотижневий термін для подання переробленого рукопису. За відсутності подальших зауважень стаття приймається редакційною колегією до публікації в порядку черги у найближчому випуску. Якщо рукопис не повернуто у визначений термін і редакцію не повідомлено про затримку, його знімають із черги та видаляють.

Рецензенти мають право повідомляти редакцію про можливі порушення академічної доброчесності, зокрема плагіат, фабрикацію або фальсифікацію даних, дублювання публікацій та інші форми наукової недоброчесності.

Критерії відбору рецензентів

Наукова компетентність. Рецензент повинен мати науковий ступінь або підтверджений дослідницький досвід у відповідній галузі та актуальні публікації за тематикою рукопису.

Публікаційна активність і академічна репутація. Наявність публікацій у фахових або індексованих виданнях, участь у наукових проєктах, членство у професійних асоціаціях.

Відсутність конфлікту інтересів. Рецензент не повинен мати особистих, фінансових чи професійних зв’язків з авторами або установами, які можуть вплинути на об’єктивність оцінювання.

Дотримання етичних стандартів. Готовність дотримуватися принципів академічної доброчесності, конфіденційності та неупередженості відповідно до міжнародних рекомендацій (зокрема Committee on Publication Ethics).

Незалежність і об’єктивність. Здатність надавати аргументовані, конструктивні та неупереджені зауваження щодо наукової якості, методології та новизни дослідження.

Дотримання термінів рецензування. Готовність виконувати рецензування у встановлені редакцією строки.

Рецензенти зобов’язані розглядати всі рукописи як конфіденційні документи. Їм заборонено копіювати, зберігати чи поширювати матеріали рукопису, а також використовувати інформацію, отриману під час рецензування, у власних наукових або професійних цілях.

5. Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики

Редакція приймає скарги від наукових установ, читачів, редакторів інших журналів та інших зацікавлених сторін. Скарга розглядається відповідно до рекомендацій COPE протягом 3 робочих днів після її надходження. Редакція підтверджує її отримання та перевіряє обґрунтованість звернення.

Скарга приймається до розгляду, якщо вона подана офіційно та не має наклепницького характеру. Якщо скарга містить ознаки наклепу або є недостатньо обґрунтованою, редакція запитує додаткові факти та аргументи. У разі їх ненадання або відсутності достатніх підтверджень скарга не підлягає розгляду.

Термін розгляду скарги становить від 2 тижнів до 3 місяців і залежить від оперативності отримання відповідей від усіх сторін, причетних до розгляду (авторів, установ тощо). Редакція забезпечує конфіденційність інформації про поточні розслідування неправомірних дій.

Якщо скарга стосується вже опублікованої статті і її обґрунтованість підтверджується, застосовується політика виправлення або відкликання опублікованих матеріалів.

Скарги щодо опублікованих статей надсилаються електронною поштою: submission.ecpb@gmail.com

6. Порядок відкликання опублікованих статей

Політика відкликання опублікованих статей (ретракції) ґрунтується на керівництвах COPE і може переглядатися та оновлюватися відповідно до змін у стандартах.

Відкликання опублікованих статей застосовується у разі виявлення серйозних порушень академічної доброчесності або наукової етики, зокрема плагіату, фабрикації чи фальсифікації даних, істотних методологічних помилок, дублювання публікацій, порушення авторства або неналежного використання інструментів штучного інтелекту, приховування конфлікту інтересів тощо. Процедура ретракції може бути ініційована редакцією журналу, авторами, рецензентами або третіми особами на підставі обґрунтованого звернення.

Рішення про відкликання опублікованих статей ухвалює головний редактор за погодженням із редакційною колегією на основі результатів розслідування. Для процедури відкликання використовується стандартна форма для відкликання публікацій https://ease.org.uk/wp-content/uploads/2023/04/EASE-Standard-Retraction-Form-2023-Ukrainian.pdf

Сторони можуть оскаржити це рішення протягом чотирнадцяти днів шляхом подання апеляції, яку головний редактор разом із розширеним складом редакційної колегії розглядає протягом десяти робочих днів; ухвалене рішення є остаточним.

У разі відкликання опублікованих статей публікується офіційне повідомлення із зазначенням причин відкликання. Оригінальний текст статті залишається доступним в архіві журналу з чітким маркуванням «Retracted» на всіх версіях (HTML, PDF тощо). Відомості про ретракцію передаються до відповідних індексаційних і наукометричних баз даних для коректного відображення статусу публікації.

Редакція має право встановити заборону на подальші публікації автору та про видалення залишаються у відкритому доступі. поінформувати керівництво установи, у якій працює порушник.

У поодиноких випадках може виникнути потреба у видаленні частини або всього тексту статті з наступних причин (не вичерпних): порушення конфіденційності приватного життя; наявність судового рішення щодо статті;  потенційна серйозна загроза здоров’ю населення або довкіллю.

У разі видалення частини або всього тексту статті її метадані (назва, анотація, ключові слова, відомості про авторів, список літератури) та повідомлення.

7. Політика авторського права та ліцензування

Усі публікації журналу за замовчуванням поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0). Вона дозволяє будь-кому вільно читати матеріали, завантажувати їх, копіювати, поширювати, цитувати, створювати похідні роботи, змінювати та використовувати навіть у комерційних цілях. Водночас потрібно дотримуватися чотирьох основних вимог: обов’язково зазначити авторів і надати посилання на офіційну версію статті з DOI, додати посилання на текст ліцензії, чітко вказати внесені зміни (якщо вони були) та не створювати враження підтримки чи схвалення з боку авторів або журналу.

Обрана ліцензійна модель узгоджується з європейськими принципами відкритого доступу, зокрема вимогами Plan S, і забезпечує чіткі правові умови для повторного використання матеріалів у науковій, освітній та професійній діяльності.

Повні авторські права на статті – як майнові, так і немайнові -– залишаються за авторами. Разом із цим автори надають журналу невиключне право оприлюднити, поширювати та забезпечити відкритий доступ до фінальної версії публікації (VoR).

Крім того, автори можуть самостійно архівувати свої роботи у відкритих репозитаріях: розміщувати препринти та прийняті до друку версії (AAM), обов’язково зазначаючи їх статус і додаючи посилання на фінальну журнальну версію після її публікації.

Моральні права – право на авторство, ім’я та цілісність твору – за авторами зберігаються без обмежень.

8. Політика архівування та довготривалого зберігання у відкритому доступі

Журнал забезпечує довготривале зберігання матеріалів і безперервний доступ до них завдяки сучасним цифровим процедурам архівування.

Кожній статті присвоюється DOI через систему Crossref, що гарантує постійне посилання на публікацію, стабільність доступу та інтеграцію у міжнародну наукову інфраструктуру.

Архівні копії випусків розміщуються на платформі Наукова періодика України Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, що забезпечує державне збереження та відкритий доступ до матеріалів.

Редакція регулярно проводить технічне обслуговування сайту й створює резервні копії в репозитарії ЛНМУ імені Данила Галицького (https://library.dmed.org.ua), щоб гарантувати безперервний доступ до публікацій.

Авторам також рекомендується самоархівувати опубліковані версії статей в інституційних репозитаріях або на персональних ресурсах одразу після виходу номера.